Работа на городскую педагогическую выставку (Тишкина И.А.)
- teoriyamuzyki
- 24 янв. 2016 г.
- 19 мин. чтения
Для представлення на Виставці
Тема досвіду: Музичне мистецтво як засіб формування й розвитку творчої особистості.
Інформація про автора досвіду:
Тішкіна Інна Анатоліївна, учитель теорії музики, сольфеджіо, музичної літератури, концертмейстер, куратор, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.
Інформація про навчальний заклад: Запорізький класичний ліцей Запорізької міської ради Запорізької області, Баньковська Олена Григорівна, директор класичного ліцею,
69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Правди, 23, телефони: (0612)34-06-82, факс 233-11-44
E-mail: lyceumsekret@ukr.net, сайт http://classlyceum.zp.ua
Провідна педагогічна ідея досвіду.У кожній здібній людині можна віднайти музичні здібності. Схильність до музики виявляється по-різному, наприклад, у галузі ритмічного або звукового сприйняття, музичної пам’яті, здібності до музичного виконання й творчості. У більшості «немузичних» людей у процесі їх виховання музичні здібності або не були виявлені, або недостатньо розвивалися, і, таким чином, були остаточно загублені. Тому з самого початку музичного виховання дітей потрібно розвивати в них творчі починання. Розвиток творчої особистості закладається в основу всієї навчальної діяльності й виховної роботи в нашій школі.
Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду. Весь естетичний цикл дисциплін –музика, хореографія, театр, образотворче мистецтво,- створює сприятливі передумови щодо всебічного розвитку особистості дитини, щодо індивідуального підходу до її здібностей і можливостей. Головне завдання вчителя – бути в постійному творчому пошуку, щоб власним прикладом заохотити учнів, залучити їх до творчої співпраці.
Науково-теоретична база досвіду. Питання пробудження і розвитку емоційної чутливості дітей, виховання музикальності як першооснови сприйняття музики розвивав у своїх трудах Е. Жак-Далькроз. Музичним розвитком дитини через активну творчість, елементарне музикування займався К. Орф. На необхідності патріотичного виховання, розвитку музичних здібностей дітей на основі народної музики наголошував З. Кодай. Важливість та своєчасність застосування творчих методів навчання і виховання багато досліджували Б. Яворський, Л. Виготський, В. Моляка, О. Меліс-Пашаєв. Питанням формування музичної культури особистості як невід’ємної частини її духовної культури переймався Д. Кабалевський. На необхідності дати музичне виховання усім дітям і розвивати здібності дітей у самому ранньому віці наголошували Л. Баренбойм та Ш. Амонашвілі.
Стисла анотація досвіду. Впровадження партисипаторного підходу при формуванні творчої особистості. Основні його принципи: мотивація до навчання, приязне комфортне середовищє, опора на знання та вміння учнів, створення ситуації успіху, використання як традиційних, так й інноваційних технологій навчання, залучення дітей до творчої діяльності.
Головні напрями навчання й виховання учнів на уроках музики:
виховання патріотизму, любові й поваги до своєї Батьківщини, її історії, вивчення народних свят, обрядів - одного з джерел розвитку професійного мистецтва;
вивчення культури інших народів світу;
розвиток інтелектуального потенціалу кожної дитини;
розвиток образно-емоційної сфери кожної дитини як напрям творчої роботи;
навички творчої колективної співпраці.
Основні принципи партисипаторного підходу знайшли своє відображення у методичній розробці позакласного заходу з музичної літератури «Інтелектуальний турнір «Найкращі знавці музики композиторів- романтиків».
Результативність впровадження досвіду. За останні роки учні постійно стають призерами та переможцями міських та обласних олімпіад з сольфеджіо та музичної літератури серед учнів шкіл естетичного виховання:
2012 р. – Дем’янова Д., 6 кл. посіла I місце (сольфеджіо, обласна олімпіада)
2014 р. - Дем’янова Д., 6 кл. посіла IV місце (музлітература, обласна олімпіада)
2014 р. – Ревуцька Н., 5 кл. посіла IIмісце (сольфеджіо, міська олімпіада)
2014 р. -Іванюк Д., 4 кл., посіла IVмісце (сольфеджіо, міська олімпіада)
2015 р. –XV Міжнародний конкурс-фестиваль «Акорди Хортиці» -- Дем’янова Д., 8 кл.- Лауреат Iступеню, Іванюк Д., 4 кл.--Дипломант(номінація «Сольфеджіо і теорія музики»).
Репрезентативність досвіду. Друковані роботи:
розробка уроку «Засоби музичної виразності» (К, «Шкільний світ», 2009);
стаття «Впровадження партисипаторного підходу при формуванні творчої особистості учнів» (збірник статей НМЦ, 2010);
методична розробка позакласного заходу «Музичний ерудит»за творчістю Л.Бетховена (сумісно з Бобровою І.В.)–журнал «Відкритий урок: розробки,технології, досвід», лютий 2015
методична розробка уроку «Ігрові та творчі форми роботи на уроці музики у 5 класі» (каталог «Відкритий урок: розробки, технології, досвід», листопад-грудень 2015)
Методичні розробки: «Розвиток гармонічного слуху у молодших класах», «Вплив раннього навчання гармонії на розвиток творчого мислення учнів», «Ігрові форми роботи на уроках музики» (у 2-х частинах); методичний посібник «Використання синтезатора у роботі з обдарованими учнями»; «Музичний довідник для учнів 2- 6 класів»; тести з музичної літератури для учнів 6 -7 класів; методична розробка позакласного заходу «Інтелектуальний турнір «Найкращі знавці музики композиторів- романтиків».
Постійна співпраця із ЗОІППО – регулярне проведення відкритих заходів для слухачів курсів з фаху «вчителі музики».
Тегі: музичні здібності, творча особистість, музична пам’ять, ритмічне сприйняття, естетичний цикл дисциплін, творча співпраця з учнями, патріотичне виховання, музичний розвиток дитини, творчі методи навчання, партисипаторний підхід при формуванні творчої особистості.
Посилання на матеріал:http://classlyceum.zp.ua
Музичне мистецтво як засіб формування й розвитку творчої особистості
1.Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду
Сучасна музична педагогіка одностайно виступає із закликом: музичне виховання — усім дітям! Зараз немає суперечок: чи потрібно навчати музиці всіх дітей чи тільки тих, хто має музичні здібності? Ось що пише із цієї проблеми німецький педагог Бернард Бінковські: "Я вважаю, що: а) людина з нормальними здібностями володіє також і здібностями музичними; б) схильність до музики може виявлятися по-різному, наприклад, у сфері ритмічного або звукового сприйняття, музичної пам'яті, здібності до музичного виконання. і творчості; в) у більшості "немузичних" людей у процесі їхнього виховання .му-зичні здібності або не були виявлені, або недостатньо розвивалися і, таким чином, були остаточно втрачені"[1; c.20]. Для нашої педагогіки ці думки не нові. До них привертав увагу у 20-ті і 30-ті роки ХХ століття видатний педагог-музикант Б. Яворський. Він створив свою педагогічну систему, яка сприяла не тільки музичному, але, й моральному та інтелектуальному розвитку учнів. Ця система, сприяла розвитку музичного й
загального мислення дитини, народжувала потребу актив-но спрямовувати свою творчу ініціативу в будь-якому виді музичної діяльності. Б. Яворський писав: "Одним з головних завдань при вихо-ванні дитини стає збереження за нею здібності творити звуки, цими звуками виражати свої життєві потреби і відчуття"[1;c.33]. Постає питання про своєчасне використання творчих методів навчання і виховання, не.можна"...спізнитися і пропустити віковий період, найбільш спри-ятливий для того, щоб почати формування творчих здібностей; і за-повнити прогаяне стає дуже важкою справою" (Л. Баренбойм)[1;c.34]. Ідею розвитку творчої особистості дитини закладено в основу всієї навчальио-виховної роботи нашої школи. Цикл естетичних дисципдін— музика, хореографія, театр, образотворче мистецтво — створює спри-ятливі передумови щодо різнобічного розвитку особистості дитини. Мені не дає спокою проблема — як зробити так, щоб на уроках музики, а з 6-гокласу — на уроках сольфеджіо і музичної літератури — не залишалося б жодної байдужої до музики людини; щоб абсолютно всі учні активно, творчо й натхненно працювали на кожному уроці музики. Є сильні учні, яких дуже легко заохотити до будь-якої творчої праці на уроці; є велика кількість дітей, яким треба приділити значну увагу — розворушити, розтормошити, декілька разів показати, роз'яснити, щоб вони почали працювати творчо. Але є в кожному класі 2-3 учні, які дотримуються такої позиції: "Не чіпайте мене —i я вac чіпати не буду", — або ж займають активну деструктивну по-зицію. Вчителю цікаво й легко працювати в класі, у якому підібрано рівний склад учнів. Тому я намагаюся "підтягнути" вcix учнів до piв-ня обдарованих, талановитих дітей. Як це можна зробити?
2. Науково-теоретична база досвіду.
Після вивчення наукових досліджень, обміркування проблеми та практичних експериментів на своїх уроках мені здається, що ефек-тивних результатів у формуванні творчоі особистості учнів може дати партисипаторний підхід. Спираючись на наукову літературу, розбе-ремось, у чому кopiнь цієї проблеми, чому в кожному класі здійснюється "розшарування"учнів. Адже ж усі діти йдуть до школи з радіс-тю, очікуючи тільки приємних вражень від навчально-виховного процесу. Ш.О. Амонашвілі писав: "Усі діти спочатку тягнуться до школи. Ще б пак — змінюється їхній соціальний статус. Але через к-ілька років, може бути, через 3-4 роки, виявляється, що в багатьох iз них дзвінки на уроки викликають неясні почуття тривоги, незадово-лення, нудьги, страху; а
дзвінки з уроку — почуття полегшення, радос-ті, свободи. Але ж потрібно, щоб усе було навпаки".[2,c.41] Л.С. Виготський ще на початку 30-х років ХХ століття висунув положения про провід-не значення навчання для розумового розвитку дітей шкільного віку.[3,c.7] Д.Б. Ельконін уточнює, що не всяке навчання так впливає на розви-ток, а тільки "добре".[4,c.50] Л.С. Виготський: "Тільки те навчання є добрим, яке забігає наперед розвитку...". [5,c.6] "Якість навчання все більше почи-нає оцінюватись саме за тим впливом, який воно справляє на інтелек-туальний розвиток дитини", — додає Д.В. Ельконін.[4,c.21] Для того щоб дитина в школі розвивалася успішно, вона пoвинна бути готова до шкільнoro життя. Як відомо, ця готовність поділяється на фізичну і психологічну. У свою чepry психологічна готовність включає в себе такі складові частини: особистісна, вольова та інтелектуальна готовність. Для успішного музичного розвитку школяру потрібна наявність музичних здібностей, котрі даються дитині від природи, як-то: музи-кальний слух, почуття ритму, музикальна пам'ять, координація рухів, можливість емоційного відгуку на музику. Кожна із цих здібностей у конкретної дитини може бути розвинута більшою або меншою мі-рою на час вступу до школи. Складність роботи вчителя музики поля-гає в тому, що в дитини можуть сполучатися дуже добрі музичні дані з недостатньою особистісною готовністю до школи, або добра психологічна готовність до школи не може переважати наявність, напрнклад, слабкого музичного слуху. Особливі проблеми в умовах групового навчання музиці виникають у тих дітей, у яких до середніх або слабких музичних даних додається абсолютна психологічна неготовність до навчання в школі. Легко вчити здібних та психоло-гічно готових до навчання дітей. А як же викликати бажання вчитися в дітей із недостатньою психологічною готовністю, з невисокими му-зичними даними? І тут,мені здається, неоціниму допомогу вчите-леві може надати партисипаторний підхід до навчання. Він базується на вірі в те, що люди ефективніше вчаться, коли цінується їхнє власне знання та спроможність щось зробити, а також коли вони здатні поділитися та проаналізувати власний досвід у комфортному ддя них середовищі. Давно відомо, що людина із задоволенням робить те, що в неї гарно виходить. А якщо не виходить, та й оцінки далеко не ті, які б хотілося? К. Гельвецій писав: "Якщо дитина втрачає надію відзначитися, якщо вона змушена визнати в якій-небудь сфері певне чи-сло осіб, які стоять вище за неї, то вона втрачає
в цій галузі здатність до праці і до живої уваги. Навіть страх покарання тоді безсильний... Він не викликає в дитини жаги до навчання, яка тільки одна забезпе-чує великі успіхи".[2,c.67] Отже, повернемось до поняття "партисипатор-ний підхід до навчання" та визначимо основні його принципи, а са-ме: мотивацію до навчання, приязне комфортне середовище, опора на знання і вміння учнів, створення ситуації успіху, використання як традиційних, так й інноваційних технологій навчання, залучення дітей до творчої діяльності.[6,c.1-4] Як же практично впроваджується партиси-паторний підхід при формуванні особистості на уроках музики та в позакласних заходах? Слід зазначити, що кожен учень нашої школи перебуває в "епіцентрі" тісних міжпредметних зв'язків музики з пред-метами естетичного циклу та загальноосвітніми дисциплінами. Цей взаємозв'язок предметів дає можливість "проявити себе" тим діткам, які не можуть похвалитися гарними музичними здібностями. Доцільно визначити головні напрями навчання й виховання учнів на уроках музики.
3. Практичне впровадження педагогічного досвіду.
А)Виховання патріотизму, любові й поваги до своєї Батьківщи-ни, її історії, вивчення народних свят, обрядів — одного із джерел розвитку професійного мистецтва. Цей напрям роботи здійснюєть-ся завдяки взаємодії уроків музики, української мови і літератури та народознавства. Починаючи з першого класу, на уроках музики ми вивчаємо дитячі цоспівки "Тук, тук; чобіток", "Іди; іди, дощику", "Кумо, кумо, що варила?", "Вийди, вийди, сонечко" та інші, обов'яз-ково звертаючи увагу на їхній характер та засоби музичної виразнос-ті. Кожна дитина має можливість спробувати себе в рольовій грі або ж узяти участь у створенні казки, пограти в шумовому оркестрі. У другому класі знайомимо учнів із різними жанрами українських народних пісень. Діти вивчають такі пісні, як "Веселі гуси", "Ой, єсть в лісі калина", "Ой, лопнув обруч", "Грицю, Грицю, до роботи", пісні--ігри "Два півники", "Дітки колом стоять" та інші. Відповідно до методики раннього навчання гармонії та підбору акомпанементу учні, починаючи з другого класу, можуть підібрати простий акомпанемент до мелодій, які вивчають. Імпровізовані ансамблі на уроках музики стають більш цікавими. До українських пісень, ігор та обрядів ми повернемось у 4класі, вивчаючи народні календарні обряди та пісні. У 4 класі відбувається тісний зв'язок між уроками музики та народо-знавства, коли за програмою з народознавства вивчають такі теми, як "Народна гра та іграшка", "Українські народні пісні", "Наша мова солов'їна" (урок-свято), "Календарні свята та обряди". Діти уважніше та свідоміше сприймають усе те, про що йдеться на уроках народо-знавства, — адже вони вже мають у своєму творчому багажі зафіксо-вані музичною пам'яттю та емоційно пережиті українські народні пісні, ігри, обряди. Однією з форм роботи на уроках музики є гра на сопілці українських народних пісень, творів композиторів, власних музичних імпровізацій. Свої виконавські досяг-нення діти демонструють під час проведення концертів для батьків, ліцейських та календарних свят (День народження ліцею 19 жовтня, "Свято обжинків", Новорічне свято, "Різдвяні зустрічі", Свято 8 Бе-резня та Свято завершення навчального року).
Б) Без поваги до історії і культури власного народу неможливо ви-ховати повагу до культури інших народів світу.Вже на першому в своєму шкільному житті Ліцейському святі — 19 жовтня — першо-класники виконують сценки й пісні англійською або французькою мовами, які вони вивчають. Ці пісенъки ми вивчаємо одночасно на уроках іноземної мови й музики.На уроках мови діти вивчають пра-вильну вимову тексту пісень, а на уроках музики увага приділяється музичному втіленню характеру пісні — диханню, артикуляції, фразу-ванню, динамічним нюансам виконання тощо. Діти із задоволенням співають ці пісні ще довго після закінчення свята. Благодатний мате-ріал для виховання поваги до історії й культури інших народів світу дає музична література (із 6-го класу предмет "Музика" в нашій шко-лі розподіляється на предмети "Сольфеджіо" та "Музична літерату-ра"). Розповідаючи про життя й творчість композиторів, починаючи в 6-му класі з Й.С. Баха й закінчуючи у 8-му класі композиторами ХХ сторіччя, я обов'язково знайомлю дітей з історичною епохою, у яку відбувалися біографічні події, з видатними подіями в галузі літератури, живопису, архітектури. Вивчаючи творчість Й.С. Баха, на уроках сольфеджіо ми співаємо уривки з його творів: фрагменти з "Кофейної кантати", з Меси, теми окремих фуг з "Добре темперованого клаві-ру". Вивчаючи творчість В.А. Моцарта, діти із задоволенням спі-вають на уроках сольфеджіо теми з Симфонії № 40 соль мінор, сонати № 11 Ля мажор, опер "Весілля Фігаро","Чарівна флейта" і т.ін.. Учням 6-8-х класів надається можливість проявити свою творчу особистість, написавши реферат, який потім захищають перед своїми однокласниками. Подо-бається учням розгадувати ребуси із зашифрованими висловами ве-ликих композиторів, які я їм пропоную.
В) Важливим напрямом роботи на уроці музики є розвиток інте-лектуального потенціалу ,кожної дитини. Як можна це зробити, використовуючи партисипаторний підхід? Розвитку логічного мис-лення сприяє використання на уроках музики релятивної системи сольмізації. Стовбицею ми починаємо користуватись приблизно через два місяці від початку навчання в першому класі, й саме в цей час ді-ти на уроках математики вивчають римські цифри. Таким чином, на уроках музики вони мають, можливість закріпити. свої математичні знання. Транспонування також розвиває навички логічного мислення. Цьому приділяється значна увага в моїй методичній розробці "Раннє навчання гармонії — шлях до дитячої, творчості". Наприклад, вивчив-ши за нотами перші дві фрази пісеньки "Маленька ялинка" від "соль", ми одразу ж транспонуємо цю мелодію від нот "ля", "сі" й таке інше. Робота ведеться паралельно — одна дитина працює за фортепіано, інші діти за німою клавіатурою, яка обов'язково є в кожного учня. Навчаючись писати музичні диктанти, ми постійно промовляємо, як рухається мелодія — вгору чи вниз, поступово або перестрнбуючи через щабельки, від якого до якого щабля; показуємо рух мелодії за стовбицею, потім за клавіатурою. Поєднуючи можливості слухової пам'яті, засоби наочності (стовбиця, клавіатура) та чітку, математичну логіку (без якої неможливо обійтись при транспонуванні), навіть "по-вільно мислячі" учні починають мислити значно скоріше.
Слухаючи, виконуючи на кожному уроці музику, ми обов'язково проводимо бесіду — який характер має кожний музичний твір? Чому саме він має такий характер,що цьому сприяє? На уроках у першому класі, коли діти для характеристики музичних образів використову-ють дуже обмежений запас слів, я використовую такий прийом: про-слухавши, наприклад, "Колискову", пропоную учням вибрати із по-даних мною визначень характеру музики ті, які відповідають харак-теру прослуханої п’єси й починаю перелічувати:"грізна","ласкава","фантастична","спокійна","тривожна", "замислена" і таке інше. Дітям дуже подобається така гра, й абсолютно всі учні активно залу-чаються до неї. Після кількох уроків діти вже самостійно підбирають до прослуханого твору більш яскраві, образні визначення характеру музики. На уроках музики даю дітям творчі завдання, наприклад: скласти крос-ворд за темою "Музичні інструменти" (у 3-му класі), або за темами "Календарно-обрядові пісні", "Музично-театральні жанри" (у 4-му класі), "Засоби музичної виразності" (у 5-мукласі);
або кросворди, присвячені тому чи іншому композиторові (починаюсчи з 6-го класу). Звичайно, дитячі кросворди виходять різними за якістю, але ж ця ро-бота захоплює всіх дітей. Не менш цікава формароботи - помінятися кросвордами й розгадати кросворд свого товариша.
Г)Розвиток образно-емоційної сфери кожноі дитини як напрям творчої роботи. За словами відомого російського письменника Д.І. Писарева, "потрібно перш за все не вчити мистецтву, а пробудити. в дитині здібність насолоджуватись витонченим... Воно облагоро-дить і принесе свою користь".[7,c.18] Розв'язанню цього завдання сприяє найтісніший зв'язок між предметами, які найбільше впливають на почуття, емоції дітей — музика й танець, музика й театр, музика й об-разотворче мистецтво. Учні беруть участь у постановках музичних казок "Муха-Цокотуха", "Білосніжка та сім гномів" Е. Колмаснов-ського, "Бременські музиканти" та "Слідами бременських музикан-тів Г. Гладкова, "Хрюкен-рол"за сценарієм Г. Лагдзинь та інших. У цьому випадку вчителі музики, театру, хореографії працюють як дружній колектив однодумців. На уроках музики ми розучуємо пісні до спектаклю, на уроках танцю хореограф здійснює постановку тан-ців, на уроках театру йде цілеспрямована робота режисера. Ми таким чином підбираємо сценарії для майбутніх постановок, щоб була мож-ливість залучити до них всіх учнів класу, або ж коли це не вдається, працюють і грають у спектаклях два акторські состави. І який підйом, яке піднесення відчувають юні артисти, коли після кількох місяців напруженої праці вони заслужено мають великий успіх, а переповне-ний зал нагороджує їх щирими оплесками! Після прем'єри спектаклю для батьків показуємо його учням паралельного та молодших класів. Та-ким чином ми розвиваємо емоційно-вольову сферу кожної дитини, її артистизм, уміння триматися перед великою аудиторією глядачів.
Д)Навички творчої колективної співпраці формуються на уроках музики, репетиціях хору, ансамблю скрипалів, бандуристів, фольк-лорного ансамблю, оркестру народних інструментів, естрадного ан-самблю "Джаз-ліцей" та інших колективів класичного ліцею. Діти при-вчаються уважно слухати свою та іншу партію, співаючи дно- або триголосні вправи; акомпанують солістам, створюють ритмічний супровід до мелодії, використовуючи ударні інструменти. Діти при-вчаються до виконавської відповідальності; вони усвідомлюють, що неякісна робота одного виконавця може перекреслити натхненну працю всього колективу.
4. Результати впровадження педагогічного досвіду.
Такий підхід зробив можли-вим участь й перемогу в міській олімпіаді з музично-теоретичних дисциплін моїх учнів Ревуцької А. та Іванюк Д. (грудень 2014 р.); у обласних олімпіадах з музично-теоретичних дисциплін моєї учениці Дем’янової Д. (грудень 2012 р.,лютий 2014 р.); перемогу у XV міжнародному конкурсі-фестивалі «Акорди Хортиці» Дем’янової Д. (березень 2015 р.,лауреат I-го ступеню).
У травні 2015 року я провела своєрідне "соціологічне опитування" серед учнів свого 8-Б класу, які вже закінчували шкільний курс му-зичних дисциплін,. Мені було цікаво дізнатися, що дали їм 8 років навчання музиці і як вони уявляють собі роль музики в їхньому май-бутньому. Хочу навести характерні відповіді: "За допомогою музики я можу виразити свої почуття, показати оточуючим свій настрій"; "музична освіта розвинула мою особистість"; "завдяки урокам му-зичної літератури я отримала знання, які вже кілька разів допомагали мені у вікторинах і конкурсах"; "виступаючи на сцені перед великою аудиторією, я навчилася триматися впевнено"; "всі, хто не має нічого спільного з музикою, вважають мене вундеркіндом". Розмірковуючи про своє майбутнє, діти писали: "Я вважаю, що музика — це моє найбільше хобі"; "тепер я не уявляю своє життя без музики"; «щастя, подароване скрипкою, залишиться зі мною на все життя"; "я почуваю себе щасливим, коли поряд зі мною музика". Із цими думками моїх учнів перегукуються слова Д.Д. Шостаковича: "Любіть і вивчайте велике мистецтво музики. Воно відкриває вам цілий світ високих почуттів, пристрастей і думок. Воно зробить вас духовно ба-гатшими, чистішими, досконалішими. Завдяки музиці ви знайдете в собі нові, невідомі вам раніше сили. Ви побачите життя в нових тонах і барвах. Музика ще більше наблизить вас до того ідеалу до-сконалої людини, який є метою нашого суспільства". Через розвиток творчої особистості засобами музичної освіти я прагну духовно збагатити своїх учнів, навчити їх самостійио здобувати нові знання, знаходити нетрадиційні шляхи розв'язання творчих проблем, брати насебе відповідальність за свою ділянку роботи. Вважаю, що саме з такими громадянами наша Україна стане розвинутою й могутньою державою.
Список використаних джерел
БаренбоймЛ.А. Шлях до музикування / Л.А. Баренбойм. — Л.: Рад. композитор, 1989.
Амонашвці Ш.О. Створюючи людину / Ш.О. Амонашвілі. - М.: Освіта, 2002.
Виготський Л. С. Питання дитячої психології / Л.С. Виготський. -- СПб.:Союз, 2005.
Ельконін Д.Б. Про поnреби періодизації психічного розвитку в дитячому віці / Д.Б. Ельконін. — М., 1996. — (Ж-л "Питання пси-хології").
Виготський Л.С. Уява і творчість у дитячому віці/ Л.С. Виготський. — СПб.: Союз, 2004.
Методичні рекомендації за програмою "Рівний — рівному"— К.:Міністерство освіти, 2001.
ПісаревД.І.Вплив мистецтва на виховання / Д.І. Пісарев. — М.:Освіта, 1998.
Додатки
Інтелектуальний турнір «Кращі знавці музики романтізма» (за творчістю Ф. Шуберта йі Ф.Шопена) Форма проведення: позакласний захід з музичної літератури Проводила: Тішкіна І.А. Дата проведення: 17 травня 2013 року Місце проведення: актовий зал Класичного ліцею Учасники: 3 команди по 8 чоловік (учні 6-Б класу)
Типологічні характеристики заходу
За змістом
Поглибити знання учнів щодо творчості композиторів-романтиків Ф. Шуберта й Ф. Шопена.
За способами навчальної діяльності
Використання технологій колективного естетичного виховання, ігрових технологій, технологій інтенсифікації навчання на основі схемних та знакових моделей навчального матеріалу.
За психологічними стратегіями
Створення комфортних умов під час заходу задля розвитку творчих здібностей учнів.
Мета заходу
Засобами музичного мистецтва виховувати в дітях духовність, естетичний смак, почуття прекрасного.
Завдання заходу
Навчальні
узагальнити і закріпити знання учнів за творчістю Ф.Шуберта й Ф.Шопена;
вчитися застосовувати знання, отримані на уроках, у позакласній діяльності;
Розвивальні
розвивати «відчуття ліктя», уміння вирішувати проблеми в колективній грі;
створити сприятливу психологічну атмосферу для досягнення успіху кожним ліцеїстом;
активізувати творчій потенціал учнів, стимулювати їх спроби до творчого самовираження;
розвивати вміння вербально інтерпретувати свої слухові враження.
Виховні
залучати учнів до надбань світової музичної класики;
виховувати в учнів музично-естетичний смак, слухацьку увагу;
підтримувати інтерес та позитивне ставлення до музики.
підвищувати мотивацію до навчальної діяльності по предмету «Музична література».
Представлення членів журі. Представлення команд-учасниць інтелектуального турніру. Вступне слово щодо музичного мистецтва епохи романтизму. Франц Шуберт був молодшим сучасником Л.Бетховена. Протягом 15 років вони обидва жили у Відні, створюючи в один і той же час свої найвидатніші твори. Сьома, Восьма, Дев'ята симфонії Бетховена - «ровесники» балади «Лісовий цар», Незакінченої симфонії» і пісенного циклу «Прекрасна мельниківна» Шуберта. Ми бачимо з цього зіставлення, що мова йде про твори різних музичних стилів. Грандіозності й мощі бетховенської музики, її філософській глибині Шуберт протиставив ліричні мініатюри, картинки побуту. Й саме в народно-побутових жанрах проявився насамперед геній Шуберта. Бетховен завершив віковий розвиток музичного класицизму. Шуберт, розкривши в музиці багатство сердечних почуттів у всьому різноманітті поетичних відтінків, починає лірико-романтичну епоху в музиці. Одним з найяскравіших представників цієї епохи є Фридерик Шопен. Його музика була втіленням духу польського народу. Незважаючи на те, що більшу частину свого творчого життя композитор провів за межами своєї Батьківщини, проте саме йому судилося грати роль головного, загальновизнаного представника культури своєї країни в очах всього світу. Творчості цих двох яскравих, самобутніх композиторів-романтиків і присвячений наш інтелектуальний турнір. Хід гри 1-й конкурс. «Привітання» (Команди-учасниці представляють свої назви, емблеми й девізи).
Команда «Домінанта»: -- Субдоминанты верная подруга,
У тоники- как правая рука,
И в конкурсе без всякого испуга
Сегодня победим наверняка!
Команда«Шомер»:
--Шомер- название команды.
Не будем петь мы сарабанды,
А знанием блеснем мы лучше,
Ведь с нами не бывает скучно!
Команда «Аккорд»:-- Аккорд- созвучие всегда,
Их не разлучат никогда!
И мы дружны между собой,
И нам не страшен сложный бой!
2-й конкурс. «Розминка» (Питання у всіх конкурсах ставляться усно, команди відповідають у письмовому вигляді, і відразу віддають свої аркуші з відповідями журі. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.) 1.Яку національну музичну школу представляє композитор Франц Шуберт? (Австрійську) 2.Як називалися літературно-музичні вечори, присвячені музиці Ф.Шуберта? (Шубертіади) 3.Засновником яких жанрів став Ф.Шуберт? (Романтичної симфонії, вокальної балади, експромту, музичного моменту) 4.Яку національну музичну школу представляє композитор Фридерик Шопен? (Польську) 5.Які жанри у творчості Ф.Шопена символізують образ Батьківщини? (Мазурки й полонези) 6.Для якого інструменту написані майже всі твори Ф.Шопена? (Фортепіано) (Поки журі підводить підсумки двох перших конкурсів, глядачам пропонується «Поетична пауза», підготовлена командою «Шомер» - поза конкурсом)
Давид Самойлов «Шуберт Франц»
Шуберт Франц не сочиняет- как поется, так поет.
Он себя не подчиняет, он себя не продает.
Не кричит о нем газета, и молчит о нем печать.
Жалко Шуберту, что это тоже может огорчать.
Жаль, что дорог каждый талер; жаль, что дома неуют.
Впрочем, это все детали. Жаль,что песен не поют!..
Но печали неуместны! И тоска не для него!
Был бы голос! Ну а песни – запоются! Ничего!
3 конкурс. «Бліц-турнір за творчістю Ф. Шуберта» 1.В якому році і де народився Ф.Шуберт? А)1797, Відень Б) 1756, Зальцбург В)1797, Ліхтенталь 2. Яку професію мав батько Ф.Шуберта? А) каретник Б) шкільний вчитель В) придворний музикант 3.Песні Ф.Шуберта звучали у виконанні видатного співака того часу ... А) А.Шобера Б) П. Швінда В) І.Фогля 4. Герой творів Ф.Шуберта ... А) проста людина Б) казковий герой В) борець за справедливість 5. У якому навчальному закладі Ф.Шуберт здобув освіту? А) приходська школа Б) конвікт В) університет 6. Улюблений жанр у творчості Ф. Шуберта? А) пісня Б) симфонія В) увертюра 7. Творів якого жанру Ф.Шуберт написав стільки ж, скільки й Л.Бетховен? А) 32 сонати для фортепіано Б) 11 увертюр В) 9 симфоній
8. У який період життя Ф.Шуберту довелося керувати оркестром? А) під час концертних поїздок по країні з І.Фоглем Б) під час навчання у конвікті В) в останній рік життя 9. Ким працював Ф.Шуберт з 1814 по 1817 рік? А) скрипалем у придворній капелі Б) помічником кондитера В) помічником вчителя у початкових класах 10. Який дуже відомий твір Ф. Шуберта було знайдено через 40 років після його смерті? А) симфонія № 8 «Незакінчена» Б) вокальна балада «Лісовий цар» В) збірник фортепіанних експромтів Музична пауза. Ф.Шуберт Фрагмент фортепіанного квінтету «Форель» (у виконанні учениць 6-Б класу Насті Бородіної та Ганни Мілейко) Поетична пауза (підготовлена командою «Акорд»)
Еді Огнецвет «Мелодії Шопена»
Я иду за музыкой Шопена, Открываюсь радости сама: Плещут искры Вислы белопенной, И мазуркой взвихрена корчма.
В черно-белых клавишах рояля Есть волынки, скрипки, контрабас, Разом загудели, заиграли -
И кого же не подхватит пляс!
Только слышу рокот барабана- И уже ни публики, ни стен! Из тревожной музыки нежданно
Вырастает молодой Шопен.
И не буря лист срывает ржавый, И не громы с молниями бьют, - То гремит над осенью Варшавы
Грозный Героический этюд.
4 конкурс. «Бліцтурнір за творчістю Ф. Шопена» 1. Який із жанрів не представлений у творчості Ф. Шопена? А) Пісні Б) Камерні твори В) Опери 2. У якому році і де народився Ф. Шопен? А) 1810, Варшава Б) 1849, Париж В) 1810, Желязова Воля 3. У якому навчальному закладі Ф. Шопен здобув музичну освіту? А) У Варшавському ліцеї Б) У Вищій школі музики В) У Варшавському університеті 4. Цикл прелюдій Ф.Шопена складається з ... А) 20 прелюдій Б) 26 прелюдій В) 24 прелюдій 5. Улюбленим етюдом власного твору Шопен вважав ... А) Етюд № 3 Мі-мажор Б) Етюд № 12 до-мінор В) Етюд № 14 фа-мінор 6. Мазурка не є ... А) Народним танцем Б) Танцем-ходою В) Аристократичним танцем 7. Під керівництвом якого музиканта Шопен в 12 років не поступався кращим піаністам Польщі? А) Антоніо Сальєрі Б) Йосипа Ельснера В) Войцеха Живного 8. Якому польському танцю Шопен віддавав найбільшу перевагу у своїй творчості? А) Мазурка Б) Краков'як В) Полонез 9. Яка знаменита французька письменниця зіграла велику роль у житті Шопена? А) Констанція Гладковська Б) Марія Водзиньска В) Жорж Санд 10. Яку з мазурок Шопена поляки називають «мазуркою мазурок»? А) Мазурка ля мінор Б) Мазурка До мажор В) Мазурка Сі-бемоль мажор Музична пауза. Ф. Шуберт «Блаженство» (у виконанні вокального ансамблю учнів 6-Б класу) 5 конкурс. «Логічні ряди» (команда повинна підкреслити твір, який не належить даному композитору) 1. За творчістю Ф. Шуберта: «У путь», «Серенада», «Форель», «Бабак», «Лісовий цар». 2. За творчістю Ф. Шопена: мазурка, полонез, полька, краков'як.
6 конкурс. Музична вікторина 1. Ф. Шуберт «Баркарола» 2. Ф. Шуберт Симфонія № 8, 1 частина, П. п. 3. Ф. Шуберт Пісня «Весняний сон» з циклу «Зимовий шлях» 4. Ф. Шопен Етюд № 12 до мінор 5. Ф. Шопен Мазурка № 34 До мажор 6. Ф. Шопен Ноктюрн № 2 Мі-бемоль мажор Поки журі підводить результат шести конкурсів, глядачам пропонуються «Цікаві факти з життя великих романтиків». 1. «Перший публічний виступ восьмирічного Шопена відбувся на концерті в залі Радзівіловського палацу. Виконання малолітнього віртуоза було прийнято із захопленням. Одягнений в оксамитовий костюмчик з великим мереживним комірцем, Фридерик опинився у центрі уваги блискучої публіки. За своєю дитячою наївністю малюк приписав загальну увагу саме святковому костюму. І на запитання матері про те, що найбільше сподобалося публіці, дитина відповіла: «Звичайно, мій білий комірець!» 2. «Вражаюча історія створення балади « Лісовий цар ». Вона виникла у пориві натхнення. «Одного разу, - згадував Шпаун, друг композитора, - ми зайшли до Шуберта, що жив тоді у свого батька. Ми застали його одного у великому збудженні. З книгою в руці він, ходячи взад і вперед по кімнаті, читав уголос «Лісового царя». Раптом він сів за стіл і почав писати. Коли він встав, чудова балада була готова ». 3. «Одного разу Шуберта відвідав його друг художник Моріц Швінд. У цей день у композитора закінчився нотний папір, а з грошима, як завжди, було важко. Тоді художник сів до столу і став наносити на папір паралельні лінії - нотний стан. Коли через багато років у художника запитували, який зі своїх малюнків він вважає найкращим, він відповідав: «Нотні лінійки для Шуберта!» 7 конкурс. «Битва капітанів» (3 варіанти для капітанів 3-х команд)
1 варіант 1. Протягом усього життя для Ф. Шуберта високим зразком була музика ... (Л. Бетховена) 2. Чи правда, що у Йоганна Міхаеля Фогля був тенор? (Ні, баритон) 3. Вірші якого німецького поета надихнули Шуберта на створення вокальних циклів «Прекрасна мельниківна» й «Зимовий шлях»? (В. Мюлера) 4. Продовжіть вислів: «Смерть поховала тут багатий скарб, (... але ще більш прекрасні надії») 5. Кому належить цей вислів? (Поетові В. Грильпарцеру) 6. Як називається останній вокальний цикл Шуберта? («Лебедина пісня») 7. У якому порядку розташовані прелюдії Шопена? (Вони розташовані за тональностями кварто-квінтового кола) 8. Назвіть інструменти, що входили до польського сільського оркестру XIX століття? (Скрипка, волинка, контрабас) 9. Як польські селяни ласкаво називали контрабас? («Товста Марина») 10. Особливу увагу Шопен-піаніст звертав на співучу насиченість звуку і закінченість фразування кантілени. Як за це його називали сучасники? («Поет фортепіано») 2 варіант 1. Чи правда, що «Лісовий цар» - це вокальний цикл? (Ні, це вокальна балада) 2. Продовжіть вислів: «Воістину в цьому Шуберті ... (є іскра Божа») 3. Кому належить цей вислів? (Л. Бетховену) 4. На якому інструменті грав батько Шуберта під час домашніх концертів? (На віолончелі) 5. Скільки концертів з творів Шуберта відбулося за його життя? (Один, у 1828 році) 6. Для якого музичного інструменту написані «Експромти» Шуберта? (Для фортепіано) 7. Як називається вільна манера виконання, характерна для творів Шопена, ледь вловиме відхилення від темпу? (Rubato) 8. Твори якого великого композитора завжди лежали у Шопена на робочому столі? (І.С. Баха) 9. Продовжіть вислів: «Дивовижні здібності. (... Музичний геній ») 10. Хто автор цієї характеристики, даної Шопену? (Йосип Ельснер) 3 варіант 1. Хто під час навчання Шуберта у конвікті навчав його композиції? (Придворний композитор Антоніо Сальєрі) 2. Чи правда, що Шуберт став засновником жанру «героїчна симфонія»? (Ні, він був засновником романтичної симфонії) 3. Чи правда, що Симфонія № 8 Шуберта має підзаголовок «Патетична»? (Ні) 4. Кому з великих поетів- сучасників Шуберт відправив свої пісні на його вірші, але поет ніяк на це не відреагував? (І.В. Гете) 5. Назвіть улюблену форму пісень Шуберта? (Куплетно-варіаційна) 6. Назвіть характерний гармонічний прийом в піснях та інструментальних мініатюрах Шуберта? (Барвисте зіставлення мажору і мінору) 7. Назвіть відомого французького художника, друга Шопена й автора його портрета? (Ежен Делакруа) 8. Яка драматична подія послужила причиною для створення Революційного етюду? (Поразка польського повстання 1830 року) 9. Продовжіть цитату: «Шапки геть, панове, (... перед вами геній») 10. Хто автор цього висловлювання щодо Шопена? (Роберт Шуман) Музична пауза. Ф. Шуберт «Ave Maria» (у виконанні учениці 6-А класу Насті Годовиченко)
8 конкурс. Питання команд один одному, підготовлені заздалегідь.
Питання команди «Домінанта»: 1. Що заповів зробити Шопен після своєї смерті, всім серцем люблячи свою Батьківщину? (Відвезти своє серце в Польщу) 2. У якому році одружився Шуберт? (питання- пастка) Питання команди «Акорд»: 1. Який з ноктюрнів був у Шуберта улюблений? (питання- пастка) 2. За 30 років до якої трагічної події народився Шуберт? (за 30 років до смерті Бетховена) Питання команди «Шомер»: 1. В якому році Шуберт написав 144 пісні, а також інші твори? (в 1815 році) 2. Яке відношення до Шопену має Берліоз? (він був другом Шопена) Поетична пауза (підготовлена командою «Домінанта») Онєгін Гаджікасімов «Музика» Без музыки не проживу и дня!
Она во мне. Она вокруг меня.
И в пенье птиц, и в шуме городов,
В молчанье трав и в радуге цветов,
И в зареве рассвета над землей.
Она везде и вечно спутник мой.
Ей всё подвластно: радость и тоска,
В ней - просто миг и долгие века.
И воскресить умеет, и убить,
Заставит полюбить и разлюбить.
Но разве может жить она без нас
Хотя бы день, полдня? Хотя бы час!
Без наших дум и радостей земных,
Без мелочей смешных и не смешных?..
Мы ей за всё - «Спасибо!» говорим
И, веря в торжество её,- творим!
Підведення підсумків турніру (слово журі, нагородження).
Подяка педагогам, які взяли участь у підготовці «Музичних пауз» (Хомутенко Є.М., Сінегіна О.Н., Варнавська С.В.)
Музичне завершення: Ф. Шопен Вальс №7 cis-moll
Персональный блог Тишкиной И. А. : http://tishkinai.wix.com/music-blog
コメント